візитувати

ВІЗИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., заст. Відвідувати кого-небудь, робити візит.

Пані Штейн-мільх їздила візитувати знайомих (Л. Янов., І, 1959, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візитувати — візитува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду робити візит рідко Орфографічний словник української мови
  2. візитувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., заст. Відвідувати кого-небудь, робити візит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візитувати — Відвідувати, відвідати, завідувати, завідати, повідвідувати, навідувати, навідати, понавідувати, навідуватися, навідатися, понавідуватися, провідувати, провідати, попровідувати, завітувати, завітати, позавітувати, загощувати, загощати, загостити, позагощати Словник чужослів Павло Штепа
  4. візитувати — ВІЗИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., заст. 1. кого. Відвідувати кого-небудь, робити візит. Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська). 2. що. Відвідувати з конкретною метою, перевіряти, інспектувати. Як був у 7-му класі, приїхав візитувати гімназію інспектор (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  5. візитувати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. візитувати — Візитува́ти, -ту́ю, -ту́єш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)