візитувати

ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.; Ї́ЗДИТИ до кого, ПРИЇЖДЖА́ТИ до кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). — Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він (П. Тичина) відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ'яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він (приятель).. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); — Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його (генерала) проводили всі гуртом. — Частіше приїжджайте до нас, — запросив Сидорчук (С. Журахович). — Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візитувати — Візитува́ти, -ту́ю, -ту́єш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. візитувати — ВІЗИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., заст. Відвідувати кого-небудь, робити візит. Пані Штейн-мільх їздила візитувати знайомих (Л. Янов., І, 1959, 241). Словник української мови в 11 томах
  3. візитувати — Відвідувати, відвідати, завідувати, завідати, повідвідувати, навідувати, навідати, понавідувати, навідуватися, навідатися, понавідуватися, провідувати, провідати, попровідувати, завітувати, завітати, позавітувати, загощувати, загощати, загостити, позагощати Словник чужослів Павло Штепа
  4. візитувати — візитува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду робити візит рідко Орфографічний словник української мови
  5. візитувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., заст. Відвідувати кого-небудь, робити візит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. візитувати — ВІЗИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., заст. 1. кого. Відвідувати кого-небудь, робити візит. Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська). 2. що. Відвідувати з конкретною метою, перевіряти, інспектувати. Як був у 7-му класі, приїхав візитувати гімназію інспектор (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах