візників

ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Належний візникові.

Біла візникова кобила помітно кульгала (Коцюб., II, 1955, 375).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візників — візникі́в прикметник Орфографічний словник української мови
  2. візників — -кова, -кове. Належний візникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візників — ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до візни́к. Біла візникова кобила помітно кульгала (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах