візників
ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Належний візникові.
Біла візникова кобила помітно кульгала (Коцюб., II, 1955, 375).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візників — візникі́в прикметник Орфографічний словник української мови
- візників — -кова, -кове. Належний візникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- візників — ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до візни́к. Біла візникова кобила помітно кульгала (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах