візників

ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве.

Прикм. до візни́к.

Біла візникова кобила помітно кульгала (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візників — візникі́в прикметник Орфографічний словник української мови
  2. візників — -кова, -кове. Належний візникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візників — ВІЗНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Належний візникові. Біла візникова кобила помітно кульгала (Коцюб., II, 1955, 375). Словник української мови в 11 томах