візницький
ВІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до візни́к 1 і візни́цтво.
Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба (Фр., III, 1950, 145);
У XVIII ст. на Україні дуже поширилось чумацтво — торгово-візницький промисел (Іст. УРСР, 1, 1953, 348).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візницький — візни́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- візницький — -а, -е. Прикм. до візник 1) і візництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- візницький — ВІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до візни́к 1 і візни́цтво. Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба (І. Франко); Кеб – візницький однокінний екіпаж в Англії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах