1. Словник української мови у 20 томах

візницький

ВІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до візни́к 1 і візни́цтво.

Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба (І. Франко);

Кеб – візницький однокінний екіпаж в Англії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візницький — візни́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. візницький — -а, -е. Прикм. до візник 1) і візництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візницький — ВІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до візни́к 1 і візни́цтво. Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба (Фр., III, 1950, 145); У XVIII ст. на Україні дуже поширилось чумацтво — торгово-візницький промисел (Іст. УРСР, 1, 1953, 348). Словник української мови в 11 томах