1. Словник української мови в 11 томах

вільнолюбство

ВІЛЬНОЛЮ́БСТВО, а, с. Властивість за знач. вільнолю́бний.

Життя в оточенні селянської бідноти, передова художня література розвивають у допитливого юнака [А. Тесленка] вільнолюбство, критичне ставлення до релігії (Іст. укр. літ., І, 1954, 697).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільнолюбство — вільнолю́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вільнолюбство — -а, с. Властивість за знач. вільнолюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільнолюбство — ВІЛЬНОЛЮ́БСТВО, а, с. Властивість за знач. вільнолю́бний. Щось сказав він про тих, хто живе, як худоба, бо розпуста, вільнолюбство і злодійство ходять у парі (Валерій Шевчук); Життя в оточенні селянської бідноти... Словник української мови у 20 томах