вінувати

ВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., заст. Давати віно, посаг.

Журилася мати, чим зятя вінувати (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вінувати — вінува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вінувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., заст. Давати віно, посаг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вінувати — ВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, заст. Давати віно, посаг. Журилася мати, чим зятя вінувати (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. вінувати — Вінувати, -ную, -єш гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати. Гол. IV. 338. Словник української мови Грінченка