1. Словник української мови в 11 томах

вінт

ВІНТ, а́, ч. Назва картярської гри.

Багато зразу схопимся і закричали: — У єралаш! преферанс! вінт! бакара! (Мирний, ІІІ, 1954, 289);

Рушилов до вінта справдешній був мастак, у преферансі — бог (Рильський, Поеми, 1957, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вінт — вінт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вінт — -а, ч. Назва картярської гри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вінт — ВІНТ, а́, ч. Одна з ігор у карти. Багато зразу схопилися і закричали: – У єралаш! преферанс! вінт! бакара! (Панас Мирний); Рушилов до вінта справдешній був мастак, у преферансі – бог (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. вінт — А, ч., комп. Вінчестер. Якщо я тобі вінт принесу на 2 Гб, скинеш мені демки з чємпів у павуку, ДВ, Назгулі??? Якщо не хочеш або вінта боїшся, можеш скинути на СД (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  5. вінт — (-а) ч.; комп. Вінчестер, жорсткий диск. У мене вчора вінт посипався. Синишин, 25. Словник жарґонної лексики української мови