віночок
ВІНО́ЧОК, чка, ч.
1. Зменш.-пестл. до віно́к.
Рвуть зілля дівчата. Віночки плетуть (Рудан., Вибр., 1949, 40);
А от же й найбідніші з дівчат стали носити віночки з стрічок (Григ., Вибр., 1959, 98);
Новенька селянська хата з білими стінами, з ясними вікнами, .. у віночку розлогих верб та яблунь (Фр., IV, 1950, 452);
Христина враз опускає донизу чорні віночки вій (Стельмах, Хліб.., 1959, 161);
З них [ліричних пісень] можна скласти цілі вінки і віночки, пройняті веселкою настроїв, тонів і півтонів, одвертої і суворої мови життя (Мас., Життя.., 1960, 126);
*Образно. Мучене чоло його ти [музо] закрасиш Правди віночком (Мирний, V, 1955, 280);
// у знач. присл. віночком.
Дівчино, дівчино. Сонцем заквітчана. Коси віночком По давньому звичаю (Дор., Літа.., 1957, 39).
◊ Як у віно́чку — дуже гарно, чисто.
В хату, то й заглянуть весело: як у віночку (Вовчок, І, 1955, 4).
2. рідко. Те саме, що віне́ць 3.
В мене віночок з чистого золота, 3 перлів дрібних та королю (Л. Укр., І, 1951, 330).
3. Частина квітки, що складається з окремих або зрослих пелюсток.
Вода позволяла дивитися на її ноги, такі бліді, як віночок нарциса (Коцюб., II, 1955, 214);
Квітки повитиці польової на коротких квітконіжках.. Віночок дзвоникуватий, пелюстки його загострені (Бур’яни.., 1957, 101).
Значення в інших словниках
- віночок — віно́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- віночок — [в'іночок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
- віночок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до вінок. || у знач. присл. віночком. 2》 рідко. Те саме, що вінець 3). 3》 Частина квітки, що складається з окремих або зрослих пелюсток. 4》 Горбкувате потовщення в основі рогів оленя і деяких ін. копитих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віночок — ВІНО́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до віно́к. Рвуть зілля дівчата, Віночки плетуть (С. Руданський); Новенька селянська хата з білими стінами, з ясними вікнами, .. у віночку розлогих верб та яблунь (І. Словник української мови у 20 томах
- віночок — див. вінок Словник синонімів Вусика
- віночок — як у віно́чку (у вінку́). Дуже гарно, чисто, охайно. — Гарно, як у віночку. Двоє дзеркал аж під стелю між двома вікнами! (І. Нечуй-Левицький); (Текля:) Ви не думайте, що я яка-небудь нетіпаха, ви ж мене знаєте. То тільки інший день невправка буває... Фразеологічний словник української мови
- віночок — Вінок, -нка м. 1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Ном. № 5270. Голе й босе, а голова в вінку. Ном. № 11192. У його в дворі — як у віночку. Ном. № 14010. 2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Чуб. Словник української мови Грінченка