1. Словник української мови в 11 томах

вірлиний

ВІРЛИ́НИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що орли́ний.

У них же [комсомольців] крила, ще й крила вірлинії (Ю. Янов., І, 1958, 568);

Вірлині очі вчителя відразу помічають два нові обличчя (Вільде, Б’є восьма, 1945, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірлиний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що орлиний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вірлиний — ВІРЛИ́НИЙ, а, е, нар.-поет. Те саме, що орли́ний. Вірлині очі вчителя відразу помічають два нові обличчя (Ірина Вільде); Тільки вірлине козацьке око могло тую могилу вгледіти (Б. Лепкий); Не чула [гора] людської ходи, ні вірлиного крику (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах