вірлиний
ВІРЛИ́НИЙ, а, е, нар.-поет.
Те саме, що орли́ний.
Вірлині очі вчителя відразу помічають два нові обличчя (Ірина Вільде);
Тільки вірлине козацьке око могло тую могилу вгледіти (Б. Лепкий);
Не чула [гора] людської ходи, ні вірлиного крику (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вірлиний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що орлиний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вірлиний — ВІРЛИ́НИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що орли́ний. У них же [комсомольців] крила, ще й крила вірлинії (Ю. Янов., І, 1958, 568); Вірлині очі вчителя відразу помічають два нові обличчя (Вільде, Б’є восьма, 1945, 13). Словник української мови в 11 томах