1. Словник української мови в 11 томах

вісмут

ВІ́СМУТ, у, ч.

1. Хімічний елемент — крихкий метал сріблясто-червонуватого кольору, що йде на виготовлення легкоплавких сплавів.

Сурма і вісмут мають металічний блиск і проводять електричний струм (Хімія, 9, 1956, 102).

2. Лікувальна речовина, виготовлена з препаратів цього елементу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісмут — ві́смут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вісмут — Див. бісмут. Гірничий енциклопедичний словник
  3. вісмут — -у, ч., заст. Бісмут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вісмут — ВІ́СМУТ, рідше БІ́СМУТ, у, ч. 1. Хімічний елемент з атомним номером 83, сріблясто-сірий легкоплавкий метал із рожевим відблиском. У роботі обчислено магнітну сприйнятливість сплавів вісмуту при довільній величині магнітного поля (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. вісмут — ві́смут (нім. Wismut) хімічний елемент, символ Ві, ат. н. 83; сріблясто-рожевий метал. Застосовують для виготовлення легкоплавких сплавів, у ядерних реакторах як теплоносій, сполуки В. – в медицині. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. вісмут — Ві, хіміч. елемент з атомним числом 83; біло-рожевий крихкий метал, хіміч. не дуже активний; присутній у мінералах (напр., вісмутин); входить до складу сплавів, застосовується як домішка при виготовленні електронних приладів; відкритий у XV ст. Універсальний словник-енциклопедія