1. Словник української мови в 11 томах

віти

ВІ́ТИ, віт, мн. (одн. ві́та, и, ж.). Відгалуження дерева, куща або трав’янистої рослини; гілки.

А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти (Шевч., II, 1953, 8);

Він [злий дух] пролітав понад долинами, де хвилювало золоте збіжжя, де рясні дерева клонили додолу важкі віти (Л. Укр., III, 1952, 549);

І зійшла цариця з трону, зірвала лаврову віту (Вишня, І, 1956, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віти — мн., гілки, галузки, віття, галуззя, гілля, пагілля; вітоньки, віточки. Словник синонімів Караванського
  2. віти — віт, мн. (одн. віта, -и, ж.). Відгалуження дерева, куща або трав'янистої рослини; гілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віти — ВІ́ТИ, віт, мн. (одн. ві́та, и, ж.). Відгалуження дерева, куща або трав'янистої рослини; гілки. А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. віти — див. гілка Словник синонімів Вусика