1. Словник української мови в 11 томах

вітрюган

ВІТРЮГА́Н, а, ч. Те саме, що вітрюга́.

Злі вітрюгани шарпають, рвуть цупке обмерзле гілля (Цюпа, Назустріч.., 1958, 5);

Пізнього січневого вечора ніхто не хотів виходити на вулицю, на пронизливий вітрюган (Донч., II, 1956, 348).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітрюган — вітрюга́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вітрюган — -а, ч. Те саме, що вітрюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітрюган — ВІТРЮГА́Н, у, ч. Те саме, що вітрю́га. Пізнього січневого вечора ніхто не хотів виходити на вулицю, на пронизливий вітрюган (О. Донченко); Злі вітрюгани шарпають, рвуть цупке обмерзле гілля (І. Цюпа); Як далеко від батьківщини заніс їх розбурханий холодний вітрюган! (В. Малик). Словник української мови у 20 томах
  4. вітрюган — див. вітер Словник синонімів Вусика