1. Словник української мови в 11 томах

віцмундир

ВІЦМУНДИ́Р, а, чол. Формений мундир цивільного урядовця в дореволюційній Росії.

Віцмундир у нього був не зелений, а якогось рудувато-борошняного кольору (Микола Гоголь, Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 206);

Несподівано серед людського натовпу з’явився невеличкий на зріст чоловічок у віцмундирі з довгими фалдами і в погонах (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віцмундир — віцмунди́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віцмундир — -а, ч. Формений мундир цивільного урядовця в дореволюційній Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віцмундир — ВІЦМУНДИ́Р, а, ч., іст. Формений мундир, сюртук цивільного урядовця в Росії до 1917 р. Несподівано серед людського натовпу з'явився невеличкий на зріст чоловічок у віцмундирі з довгими фалдами і в погонах (С. Словник української мови у 20 томах