1. Словник української мови у 20 томах

віцмундир

ВІЦМУНДИ́Р, а, ч., іст.

Формений мундир, сюртук цивільного урядовця в Росії до 1917 р.

Несподівано серед людського натовпу з'явився невеличкий на зріст чоловічок у віцмундирі з довгими фалдами і в погонах (С. Добровольський);

Розкопали десь древнього Іловайського .. На з'їзд він з'явився у віцмундирі, підтримуваний попід руки (Л. Смілянський);

Директор і вчителі, чекаючи гостей, стояли у віцмундирах унизу біля під'їзду (В. Нестайко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віцмундир — віцмунди́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віцмундир — -а, ч. Формений мундир цивільного урядовця в дореволюційній Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віцмундир — ВІЦМУНДИ́Р, а, чол. Формений мундир цивільного урядовця в дореволюційній Росії. Віцмундир у нього був не зелений, а якогось рудувато-борошняного кольору (Микола Гоголь, Вибр., перекл. Словник української мови в 11 томах