1. Словник української мови в 11 томах

вічнозелений

ВІЧНОЗЕЛЕ́НИЙ, а, е. Який завжди вкритий зеленим листям або глицею.

Тільки рясним верховіттям шептала Вічнозелена сосна (Л. Укр., І, 1951, 89);

У субтропічній зоні Середземномор’я ростуть так звані вічнозелені рослини (Фіз. геогр.., 6, 1957, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вічнозелений — вічнозеле́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вічнозелений — -а, -е. Який завжди вкритий зеленим листям або глицею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вічнозелений — ВІЧНОЗЕЛЕ́НИЙ, а, е. 1. Який не змінює зелений колір протягом року (про рослини і їх листя, стебла і т. ін.). Тільки рясним верховіттям шептала Вічнозелена сосна (Леся Українка); Проміж чорноліссям було там чимало й сосон... Словник української мови у 20 томах
  4. вічнозелений — див. вічний Словник синонімів Вусика
  5. вічнозелений — Вічнозеле́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)