габілітуватися

ГАБІЛІТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., зах. Складати іспит на право викладати в університеті.

На великий гнів деяких моїх близьких братів-русинів, наважився скласти з відзнакою докторат з славістики у Відні та габілітуватися на викладання української літератури у Львівському університеті (Фр., I, 1955, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. габілітуватися — Габілітува́тися: — захист наукової роботи на право читання лекцій в університеті [49] — захищати наукову роботу, що дає право читати лекції в університеті [I] — проходити перевірку... Словник з творів Івана Франка
  2. габілітуватися — габілітува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду складати іспит на право викладання в університеті діал. Орфографічний словник української мови
  3. габілітуватися — -уюся, -уєшся, недок., зах. Складати іспит на право викладати в університеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. габілітуватися — ГАБІЛІТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., зах. Складати іспит на право читати лекції в університеті. На великий гнів деяких моїх близьких братів-русинів... Словник української мови у 20 томах