габіт
ГА́БІТ, у, ч., діал. Сутана.
Ксьондз приходить, габіт з себе… Жарти починає… (Рудан., Тв., 1956, 128).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- габіт — Монаша ряса [II] Словник з творів Івана Франка
- габіт — га́біт іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- габіт — -у, ч., діал. Сутана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- габіт — Ряса Словник чужослів Павло Штепа
- габіт — ГА́БІТ, у, ч., діал. Сутана; чернеча ряса. Ксьондз приходить, габіт з себе [скидає] ... Жарти починає... (С. Руданський); Я тільки жду, коли ти до мене в габіті вийдеш, у білому габіті по саму землю, з великим чорним хрестом (Б. Словник української мови у 20 томах
- габіт — га́бі́т (ґа́біт) монаший одяг; ряса (ст): Схолястичне середньовіччя ґравітувало до сірого, чернечого “ґабіту” (Нова хата 1934) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- габіт — Чернеча ряса Словник застарілих та маловживаних слів