1. Словник української мови в 11 томах

гагакати

ГАГА́КАТИ, аю, аєш, недок.

1. Видавати звуки "га-га" (про гусей).

Ржуть коні, реве бидло, риплять вози, гагакають гуси (Вовчок, VI, 1956, 295).

2. перен., розм. Викрикувати, голосно співати і т. ін. (про людину).

Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гагакати — гага́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гагакати — -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати звуки "га-га" (про гусей). 2》 перен., розм. Викрикувати, голосно співати і т. ін. (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гагакати — ГАГА́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати звуки “га-га” (про гусей). Ржуть коні, реве бидло, риплять вози, гагакають гуси (Марко Вовчок); Сполошені гарматним гулом, увесь ранок кричали журавлі й тривожно гагакали гуси (В. Словник української мови у 20 томах
  4. гагакати — див. кричати; сміятися Словник синонімів Вусика
  5. гагакати — Гагакати, -каю, -єш гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв. Словник української мови Грінченка