гадонька
ГА́ДОНЬКА, и, ж. Пестл. до га́дка. Уживається перев. у сполученнях: гадки-гадоньки, думки-гадоньки.
◊ Думки́-га́доньки гада́ти — те саме, що Ду́мати ду́му (ду́ми, ду́мку) ( див. ду́мати).
Біля милої сидів я. Думки-гадоньки гадав (Л. Укр., IV, 1954, 103);
[І] га́доньки (га́дки-га́доньки, ду́мки-га́доньки) [собі́] не ма́ти — те саме, що [І] га́дки (в га́дці) [собі́] не ма́ти ( див. га́дка).
Хортів годуємо, спускаєм. І гадоньки собі не маєм, Гниєм самі, себе не бачим (Шевч., II, 1953, 501);
Свої ягнята і телята На полі вольнім вольно пас Чабан, було, в своєму раї. І гадки-гадоньки не має, Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає… (Шевч., II, 1953, 351);
А калина з ялиною,.. Мов дівчаточка із гаю Виходжаючи співають.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Шевч., II, 1953, 342).
Значення в інших словниках
- гадонька — га́донька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гадонька — -и, ж. Пестл. до гадка. Уживається перев. у словоспол. гадки-гадоньки, думки-гадоньки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гадонька — ГА́ДОНЬКА, и, ж. Зменш. до га́дка; уживається перев. у сполученнях: га́дки-га́доньки, думки́-га́доньки. Чабан було в своєму раї. І гадки-гадоньки не має, Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає... (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- гадонька — (і) га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. (Трохим:) Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Фразеологічний словник української мови
- гадонька — Гадонька, -ки ж. ум. отъ гадка. Словник української мови Грінченка