гадовище

ГАДОВИ́ЩЕ, а, е. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадовище — гадови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гадовище — -а, -е. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гадовище — ГАДОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо. Натрапити на гадовище; * Образно. В коловерть – гадовище думок, А на небі янголи рішали – Вже пора, на прощу, до зірок (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. гадовище — ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки.. Словник синонімів української мови
  5. гадовище — Гадовище, -ща с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9. Словник української мови Грінченка