гадовище

Значення в інших словниках

1. гадовище — гадови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. гадовище — ГАДОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо. Натрапити на гадовище; * Образно. В коловерть – гадовище думок, А на небі янголи рішали – Вже пора, на прощу, до зірок (із журн.). Словник української мови у 20 томах
3. гадовище — ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки.. Словник синонімів української мови
4. гадовище — ГАДОВИ́ЩЕ, а, е. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо. Словник української мови в 11 томах
5. гадовище — Гадовище, -ща с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9. Словник української мови Грінченка