гадовище
ГАДОВИ́ЩЕ, а, с., рідко.
Місце скупчення гадів; гадюче гніздо.
Натрапити на гадовище;
* Образно. В коловерть – гадовище думок, А на небі янголи рішали – Вже пора, на прощу, до зірок (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гадовище — гадови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гадовище — -а, -е. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гадовище — ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки.. Словник синонімів української мови
- гадовище — ГАДОВИ́ЩЕ, а, е. Місце скупчення гадів; гадюче гніздо. Словник української мови в 11 томах
- гадовище — Гадовище, -ща с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9. Словник української мови Грінченка