газетник
ГАЗЕ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що газетя́р.
Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні (Сл. Гр.);
В цьому місті була не раз, та вперше прислухалась до газетника: — Останні навини, останні! (Ле, Вибр., 1939, 272).
ГАЗЕ́ТНИК, а, ч., розм. Те саме, що газетя́р.
Погане це життя такого газетчика та ще й у такому.. органі, як "Волинь" наша (Коцюб., III, 1956, 172);
Газетчики-хлопчаки поринали в юрбу, вигукуючи назви газет (Донч., III, 1956, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- газетник — газе́тник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- газетник — -а, ч., рідко. Те саме, що газетяр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- газетник — ГАЗЕ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що газетя́р. Нині газетникові потрібно бути ерудованим, грамотним і мати свій оригінальний стиль (із журн. Словник української мови у 20 томах
- газетник — ЖУРНАЛІ́СТ (літературний працівник газет, журналів, радіо та ін.), ПРЕ́СА збірн.; ГАЗЕТЯ́Р, ГАЗЕ́ТНИК розм. (тільки газет). Ніхто з них не відав,.. Що він — журналіст фронтової газети (М. Словник синонімів української мови
- газетник — Газе́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- газетник — Газетник, -ка м. Журналистъ, издающій газету или пишущій въ ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні. К. Дз. 118. Словник української мови Грінченка