гайдамацтво
ГАЙДАМА́ЦТВО, а, с., іст.
1. Збірн. до гайдама́ка.
Гайдамацтво підняло регіт (Мирний, II, 1954, 295).
2. Те саме, що гайдамакува́ння.
Гайдамацтвом хліба собі добували.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайдамацтво — гайдама́цтво іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
- гайдамацтво — -а, с., іст. 1》 Збірн. до гайдамака. 2》 Те саме, що гайдамакування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гайдамацтво — ГАЙДАМА́ЦТВО, а, с., іст. 1. Збірн. до гайдама́ка 1, 2. – Невже ми на самім кінці землі живемо.., що гайдамацтво не зверне покуштувати нашої страви? (Панас Мирний); Ми лічить [лікувати] хотіли тим народне лихо, щоб гайдамацтво знищить (І. Словник української мови у 20 томах
- гайдамацтво — Гайдама́цтво, -ва, -bу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гайдамацтво — Гайдамацтво, -ва с. Гайдамачество. см. гайдамака. Левиц. І. 535. Словник української мови Грінченка