галасвіта

ГАЛА́СВІТА, присл., діал. Невідомо куди; кудись.

— Ні, з годину тому він був тут, — заперечив начальник цеху. — Прибіг.. в конторку,.. раптом наказав мені спинити цей корнюр на промивку і подався галасвіта (Шовк., Інженери, 1956, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галасвіта — присл., діал. Невідомо куди; кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. галасвіта — ГАЛА́СВІТА, присл., розм. Невідомо куди; кудись. Хочеться радіти весні, .. і хочеться поділитись з кимось настроєм своїм, і хочеться бігти – галасвіта! (Є. Гуцало); Є на світі люди, які живуть тільки для себе. Хапають усе, що трапляється під руку, .. Словник української мови у 20 томах