1. Словник української мови в 11 томах

галочка

ГА́ЛОЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до га́лка 1.

Ой літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (Нар. лірика, 1956, 364);

Летять галочки у три рядочки, А зозуля попереду (Н.-Лев., II, 1956, 422).

2. Пестливе звертання до жінки.

— Мотрусю! — підкравшись до неї, тихо обізвав Василь. — Чого се ти, моя галочко? (Мирний, IV, 1955, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галочка — га́лочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. галочка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до галка 1). 2》 Пестливе звертання до жінки. 3》 розм., перен. Позначка в документах про виконання чого-небудь. Поставити галочку. Заради галочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галочка — ГА́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до га́лка 1. Ой літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (з народної пісні); Коточок, не йди рано в садочок, не полохай галочок (з народної пісні); Летять галочки у три рядочки, А зозуля попереду (І. Словник української мови у 20 томах
  4. галочка — див. кохана Словник синонімів Вусика
  5. галочка — Га́лочка, -чки, -чці; -чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. галочка — Галочка, -ки ж. ум. отъ галка. 2) = галонька 2. Словник української мови Грінченка