галуження
ГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. галу́зитися.
Галуження вик починалося вже на п’ятий — дев’ятий день після з’явлення сходів (Укр. бот. ж., XVII, 2, 1960, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галуження — галу́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- галуження — -я, с. Дія за знач. галузитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галуження — ГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. галу́зитися. Вважають, що галуження у злаків відбувається тільки в одній зоні – біля поверхні ґрунту, в так званому вузлі кущіння (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах