1. Словник української мови у 20 томах

галуження

ГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. галу́зитися.

Вважають, що галуження у злаків відбувається тільки в одній зоні – біля поверхні ґрунту, в так званому вузлі кущіння (з наук. літ.);

Кожен зубок часнику є пагоном галуження, соковита зовнішня луска прикриває зачаткові листки (з навч. літ.);

Галуження вики починалося вже на п'ятий – дев'ятий день після появи сходів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галуження — галу́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. галуження — -я, с. Дія за знач. галузитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галуження — ГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. галу́зитися. Галуження вик починалося вже на п’ятий — дев’ятий день після з’явлення сходів (Укр. бот. ж., XVII, 2, 1960, 45). Словник української мови в 11 томах