1. Словник української мови в 11 томах

галявинка

ГАЛЯ́ВИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до галя́вина.

Земля була повна весни, галявинки манили на спочинок (Ю. Янов., І, 1958, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галявинка — галя́винка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галявинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до галявина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галявинка — ГАЛЯ́ВИНКА, и, ж. Зменш. до галя́вина. Земля була повна весни, галявинки манили на спочинок (Ю. Яновський); Вони наближалися до заклятого місця – відкритої галявинки при вході до яру (О. Словник української мови у 20 томах