галявинка
ГАЛЯ́ВИНКА, и, ж.
Зменш. до галя́вина.
Земля була повна весни, галявинки манили на спочинок (Ю. Яновський);
Вони наближалися до заклятого місця – відкритої галявинки при вході до яру (О. Гончар);
Обідньої пори селяни поїхали возом до села, а ми розташувалися на галявинці під двома корячкуватими дубками й зварили куліш з таранею (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галявинка — галя́винка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- галявинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до галявина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галявинка — ГАЛЯ́ВИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до галя́вина. Земля була повна весни, галявинки манили на спочинок (Ю. Янов., І, 1958, 408). Словник української мови в 11 томах