галявина

ГАЛЯ́ВИНА, и, ж.

Вільне від дерев і кущів місце серед лісу; прогалина в хлібах, очереті і т. ін.

Чи ти знаєш, що я оце женюся!.. – Ще що вигадай!.. – обізвався дід Оникій, виступаючи з-за вишень на галявину (І. Нечуй-Левицький);

Сосни й молодий березняк розступилися, і перед Володею відкрилася невелика галявина (О. Донченко);

Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (О. Гончар);

* Образно. На небесних галявинах ліниво блищали зорі. Небо тут, там заволоклося хмарами (І. Чендей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галявина — галя́вина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галявина — Галява, поляна, д. пролісок, (у житі) прогалина, (у лісі) перелісся. Словник синонімів Караванського
  3. галявина — [гал’авиена] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. галявина — -и, ж. Те саме, що галява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. галявина — Гало (діал.), галява, галявна, гальовина, залісок, лисина, лоб, лобик, моховичка (галявина, вкрита мохом), мошнина (т.с.), полявина, поляна, полянка, поляночка, польовина, прогалявина, прогайвина, прогаймина, перелісанка, перелісся (галявина між ділянками лісу), підліс, проліс, пролісок Словник синонімів Вусика
  6. галявина — ГА́ЛЯВА (вільне від дерев місце в лісі, в парку, а також простір серед густих рослин), ГАЛЯ́ВИНА, ПРОГА́ЛИНА, ПРОГАЛЯ́ВИНА, ЧИСТИ́НА, ПОЛЯ́НА, ПОЛЯ́ВИНА розм.; ПЕРЕЛІ́ССЯ, ПРО́ЛІСОК розм. (між ділянками лісу); МАЙДА́Н діал. (у лісі). Словник синонімів української мови
  7. галявина — ГАЛЯ́ВИНА, и, ж. Те саме, що галя́ва. — Чи ти знаєш, що я оце женюся!.. — Ще що вигадай!.. — обізвався дід Оникій, виступаючи з-за вишень на галявину (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах