галявина

галя́вина

-и, ж.

Те саме, що галява.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галявина — галя́вина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галявина — Галява, поляна, д. пролісок, (у житі) прогалина, (у лісі) перелісся. Словник синонімів Караванського
  3. галявина — [гал’авиена] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. галявина — ГАЛЯ́ВИНА, и, ж. Вільне від дерев і кущів місце серед лісу; прогалина в хлібах, очереті і т. ін. Чи ти знаєш, що я оце женюся!.. – Ще що вигадай!.. – обізвався дід Оникій, виступаючи з-за вишень на галявину (І. Словник української мови у 20 томах
  5. галявина — Гало (діал.), галява, галявна, гальовина, залісок, лисина, лоб, лобик, моховичка (галявина, вкрита мохом), мошнина (т.с.), полявина, поляна, полянка, поляночка, польовина, прогалявина, прогайвина, прогаймина, перелісанка, перелісся (галявина між ділянками лісу), підліс, проліс, пролісок Словник синонімів Вусика
  6. галявина — ГА́ЛЯВА (вільне від дерев місце в лісі, в парку, а також простір серед густих рослин), ГАЛЯ́ВИНА, ПРОГА́ЛИНА, ПРОГАЛЯ́ВИНА, ЧИСТИ́НА, ПОЛЯ́НА, ПОЛЯ́ВИНА розм.; ПЕРЕЛІ́ССЯ, ПРО́ЛІСОК розм. (між ділянками лісу); МАЙДА́Н діал. (у лісі). Словник синонімів української мови
  7. галявина — ГАЛЯ́ВИНА, и, ж. Те саме, що галя́ва. — Чи ти знаєш, що я оце женюся!.. — Ще що вигадай!.. — обізвався дід Оникій, виступаючи з-за вишень на галявину (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах