1. Словник української мови в 11 томах

гамлетизм

ГАМЛЕТИ́ЗМ, у, ч. Склад душі, що характеризується розвитком думки і одночасно нерішучістю та відсутністю волі.

*Образно. Давно вже кожному набив оскомину заземлений, модний поетичний гамлетизм, мінорний тон, космічна за своїми розмірами скорбота, що культивувалась колись законодавцями літературних мод (Вітч., 12, 1964, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамлетизм — гамлети́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гамлетизм — -у, ч., перен. Склад душі, що характеризується розвитком думки і водночас нерішучістю та відсутністю волі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гамлетизм — ГАМЛЕТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Поєднання інтелекту з нерішучістю та безвіллям, характерне для Гамлета – персонажа однойменної трагедії В. Шекспіра. Словник української мови у 20 томах
  4. гамлетизм — гамлети́зм безконечні міркування, розумування, нездатність зважитися на якийсь вчинок. Від імені персонажа трагедії В. Шекспіра «Гамлет». Словник іншомовних слів Мельничука