1. Словник української мови в 11 томах

ганчірка

ГАНЧІ́РКА, и, ж.

1. Шматок старої, зношеної тканини.

— Де то вже нема. [мене]! —обізвалася Зубиха, лізучи з-під покутя і таскаючи превеликенний горщик, ганчіркою зав’язаний (Кв.-Осн., II, 1956, 190);

Вогкою ганчіркою Лукія витирає скляний дах оранжереї (Донч., III, 1956, 42);

*Образно. [Сабіна:] Панові своєму рабиня дякує, що нагадав їй, хто він і хто вона. Тепер я тямлю, що не мені, затоптаній ганчірці, гостей шляхетних пристоїть вітати (Л. Укр., III, 1952, 156);

*У порівн. На Галецькій під дранкою була надіта чистенька чорна кофточка, але спідниця старої Майбородихи була латана й зам’якла, як ганчірка (Н.-Лев., IV, 1956, 309).

2. перен., зневажл. Про зношений, старий одяг, білизну.

І хусточками-ганчірками зап’ялися, стали на жінок схожі. Але жалюгідне вбрання ще дужче засмутило всіх, воно гнітило, як тягар (Хижняк, Тамара, 1959, 171);

// Одяг взагалі.

Не спали голодні й холодні, котрим денний заробіток не приніс ні шматка хліба — загасити голодну згагу, ні ганчірки — прикрити голе тіло (Мирний, І, 1954, 330);

— Подивіться хоча б на татар: і працюють як слід, і не пиячать, і з усього задоволені. А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 85).

3. перев. мн., перен., зневажл. Про жіночі убори.

4. перен., зневажл. Про безвольну, безхарактерну людину.

— Путящого робітника так із нас ніколи й не вийде. Ні характеру, ні волі, ні витримки… Так і будемо цілий вік починати і не кінчати. І вийде з нас не активна людина, а якась ганчірка (Вас., II, 1959, 235);

[Однолюб:] Ви не подумайте тільки, що я, вибачте, ганчірка, я два роки був на фронті (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганчірка — (шматок тканини) (більший) шмата, (невеличка) шматинка, шматка, (переважно для взуття) онуча, (для миття) стирка, мийка. Словник синонімів Полюги
  2. ганчірка — ганчі́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ганчі́рки Орфографічний словник української мови
  3. ганчірка — Шмата, шматка, шматина, дрантина, (у каглі) каглянка; (хто) слабодух, квач, хрунь. Словник синонімів Караванського
  4. ганчірка — [ганч’ірка] -ркие, д. і м. -рц'і, мн. -рки, -рок дв'і ганч'іркие Орфоепічний словник української мови
  5. ганчірка — -и, ж. 1》 Шматок старої, зношеної тканини. 2》 перен., зневажл. Про зношений, старий одяг, білизну. || Одяг взагалі. 3》 перев. мн., перен., зневажл. Про жіночі убори. 4》 перен., зневажл. Про безвольну, безхарактерну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ганчірка — ГАНЧІ́РКА, и, ж. 1. Шматок старої, зношеної тканини, що використовується для різних господарських потреб. – Де то вже нема [мене]! – обізвалася Зубиха, лізучи з-під покутя і таскаючи превеликенний горщик, ганчіркою зав'язаний (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. ганчірка — I ганчір'я, ганчірочка, ганчіряка (Як візьму ганчіряку!), дрантя, лахи, лахміття, мотлох, шмати, шматина, шматка II див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  8. ганчірка — як ви́кручена ганчі́рка. Дуже стомлений, знесилений. Ледве тримаючись на ногах, як викручена ганчірка, Саїд Алі сідав у машину будівельного відділу (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
  9. ганчірка — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. Словник синонімів української мови
  10. ганчірка — Ганчі́рка, -ки, -ці; -чі́рки́, -чі́ро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)