1. Словник української мови в 11 томах

гаркавий

ГАРКА́ВИЙ, а, е. Який нечітко вимовляє окремі звуки (найчастіше "р" і "л").

— Дячиха хвалилась: протопоп гонобить у собор його узяти, а з собору до нас. — Того гаркавого та кострубатого? — спитала Кулиничиха (Мирний, IV, 1955,102);

// Нечіткий у вимові окремих звуків.

З гуркотом розчинилися двері, в хаті залунали хрипкі голоси, гаркаві слова дратували слух (Ле, Право.., 1957, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаркавий — гарка́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гаркавий — -а, -е. Який нечітко вимовляє окремі звуки (найчастіше "р" і "л"). || Нечіткий у вимові окремих звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаркавий — ГАРКА́ВИЙ, а, е. Який нечітко вимовляє окремі звуки (найчастіше “р” і “л”). – Дячиха хвалилась: протопоп гонобить у собор його узяти, а з собору до нас. – Того гаркавого та кострубатого?... Словник української мови у 20 томах
  4. гаркавий — ГАРКА́ВИЙ ім. (той, хто нечітко вимовляє звук "р"), ГАРКУ́ША розм., ГАРКА́ВЕЦЬ розм., ГАРКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
  5. гаркавий — Гаркавий, -а, -е Картавящій, картавый. Левч. 72. Словник української мови Грінченка