1. Словник української мови в 11 томах

гарматний

ГАРМА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до гарма́та 1.

Могутній гук гарматного вистрілу потряс повітря (Фр., VI, 1951, 154);

Гарматна канонада поступово замовкла і нарешті настала врочиста тиша — мир (Кач., Вибр., 1947, 163).

◊ Гарма́тне м’я́со — люди, яких силоміць відправляють на фронт під час загарбницьких війн.

Злидарі усіх країн не хочуть буть гарматним м’ясом, але мети свідомим класом (Сос., І, 1957, 396);

На гарма́тний по́стріл — на відстань гарматного пострілу.

Людей, які займаються господарством поверхово, без знання справи, ..і на гарматний постріл не можна допускати до керівництва (Рад. Укр., 16. XII 1962, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарматний — гарма́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гарматний — [гарматнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. гарматний — -а, -е. Прикм. до гармата 1). Гарматне м'ясо — люди, яких силоміць відправляють на фронт під час загарбницьких війн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гарматний — ГАРМА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до гарма́та 1. Могутній гук гарматного вистрілу потряс повітря (І. Франко); Гарматна канонада поступово замовкла і нарешті настала врочиста тиша – мир (Я. Качура); У ті дні гулом важких гарматних коліс рипіла на захід перемога (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  5. гарматний — гарма́тне м’я́со. Той, ті, кого посилають на несправедливу, загарбницьку війну, на очевидну загибель. А раб безмовний — не людина, Гарматне м’ясо тільки він… І жруть його гармата й міна (М. Фразеологічний словник української мови
  6. гарматний — Гарма́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гарматний — Гарматний, -а, -е и гарматній, -я, -є 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада. Пѣсн. Гарматній гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматнім боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрѣпленный пушками. Гарматний замок. Словник української мови Грінченка