1. Фразеологічний словник української мови

гарматний

гарма́тне м’я́со. Той, ті, кого посилають на несправедливу, загарбницьку війну, на очевидну загибель. А раб безмовний — не людина, Гарматне м’ясо тільки він… І жруть його гармата й міна (М. Чернявський); Злидарі усіх країн не хочуть буть гарматним м’ясом, але мети свідомим класом (В. Сосюра); // ірон. Солдат. — Ми не дамо своїх дітей на гарматне м’ясо! — лунає з уст матерів усього світу (Остап Вишня); — Я хоч і хворий на ноги, проте чим я не гарматне м’ясо? А в таку пору .. кожний каліка повинен бути на своєму посту (Переклад С. Масляка). воє́нне м’я́со. — З нього (селянина) добре тільки воєнне м’ясо! — в прозелені очей Стадницького блиснула злоба (М. Стельмах);

(і) на гарма́тний по́стріл, зі сл. не допуска́ти, не пуска́ти і под. Ні за яких обставин, ні в якому разі; нізащо. Людей, які займаються господарством поверхово, без знання справи, .. і на гарматний постріл не можна допускати до керівництва (З газети).

на ві́дстані гарма́тного по́стрілу. Досить далеко. Далеко з долини видно ту збройну міць обложених військ, і Вишневецький тримав свою армію на відстані гарматного пострілу (Іван Ле).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарматний — гарма́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гарматний — [гарматнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. гарматний — -а, -е. Прикм. до гармата 1). Гарматне м'ясо — люди, яких силоміць відправляють на фронт під час загарбницьких війн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гарматний — ГАРМА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до гарма́та 1. Могутній гук гарматного вистрілу потряс повітря (І. Франко); Гарматна канонада поступово замовкла і нарешті настала врочиста тиша – мир (Я. Качура); У ті дні гулом важких гарматних коліс рипіла на захід перемога (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  5. гарматний — Гарма́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гарматний — ГАРМА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до гарма́та 1. Могутній гук гарматного вистрілу потряс повітря (Фр., VI, 1951, 154); Гарматна канонада поступово замовкла і нарешті настала врочиста тиша — мир (Кач., Вибр., 1947, 163). Словник української мови в 11 томах
  7. гарматний — Гарматний, -а, -е и гарматній, -я, -є 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада. Пѣсн. Гарматній гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматнім боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрѣпленный пушками. Гарматний замок. Словник української мови Грінченка