гармидер
ГАРМИ́ДЕР, у, ч., розм.
1. Безладний галас; метушня.
Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Шевч., І, 1951, 318);
Незабаром тріскотнява і гармидер знялись і ліворуч в лощині, десь зовсім близько, де було досі порівняно спокійно (Гончар, III, 1959, 138).
2. Відсутність або порушення ладу; безладдя.
Серед гармидеру, що панує у покої, де, здавалося, ніхто ніколи не прибирав, він почував себе невимушено і більше ніж добре (Рибак, Помилка.., 1956, 57).
3. перен., рідко. Майно.
— Бідував я рік, бідував і другий, а далі дивлюсь, що непереливки, кинув я к нечистому своє ремество. Спродав я свій гармидер (Н.-Лев., І, 1956, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гармидер — гарми́дер іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гармидер — Галас, гамір, базар, шарварок, метушня, катавасія, бедлам, содома; (хаос) безладдя, розгардіяш, кавардак, ід. Циганський табір. Словник синонімів Караванського
- гармидер — [гармидеир] -ру, м. (на) -р'і Орфоепічний словник української мови
- гармидер — -у, ч., розм. 1》 Безладний галас; метушня. 2》 Відсутність або порушення ладу; безладдя. 3》 перен., рідко. Майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гармидер — ГАРМИ́ДЕР, у, ч., розм. 1. Безладний галас; метушня. Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Т. Шевченко); Незабаром тріскотнява і гармидер знялись і ліворуч в лощині, десь зовсім близько, де було досі порівняно спокійно (О. Словник української мови у 20 томах
- гармидер — див. гамір; звучання; сварка Словник синонімів Вусика
- гармидер — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови
- гармидер — Гарми́дер, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гармидер — Гармидер, -ру м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Словник української мови Грінченка