1. Словник української мови у 20 томах

гармидер

ГАРМИ́ДЕР, у, ч., розм.

1. Безладний галас; метушня.

Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Т. Шевченко);

Незабаром тріскотнява і гармидер знялись і ліворуч в лощині, десь зовсім близько, де було досі порівняно спокійно (О. Гончар);

Наступного ранку мене розбудив гармидер: братва ділила сухий пайок (Є. Доломан).

2. Відсутність або порушення ладу; безладдя.

Любов Хведорiвна, як буря, налетить, наробить гармидеру, весь двiр стурбує, догори дном переверне, а як вiд'їде, то знову маєш роботу, заки все на своє мiсце повернеш (Б. Лепкий);

Серед гармидеру, що панує у покої, де, здавалося, ніхто ніколи не прибирав, він почував себе невимушено і більше ніж добре (Н. Рибак).

3. перен., рідко. Майно.

– Бідував я рік, бідував і другий, а далі дивлюсь, що непереливки, кинув я к нечистому своє ремество. Спродав я свій гармидер (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармидер — гарми́дер іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гармидер — Галас, гамір, базар, шарварок, метушня, катавасія, бедлам, содома; (хаос) безладдя, розгардіяш, кавардак, ід. Циганський табір. Словник синонімів Караванського
  3. гармидер — [гармидеир] -ру, м. (на) -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. гармидер — -у, ч., розм. 1》 Безладний галас; метушня. 2》 Відсутність або порушення ладу; безладдя. 3》 перен., рідко. Майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гармидер — див. гамір; звучання; сварка Словник синонімів Вусика
  6. гармидер — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови
  7. гармидер — Гарми́дер, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гармидер — ГАРМИ́ДЕР, у, ч., розм. 1. Безладний галас; метушня. Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Шевч., І, 1951, 318); Незабаром тріскотнява і гармидер знялись і ліворуч в лощині, десь зовсім близько, де було досі порівняно спокійно (Гончар, III... Словник української мови в 11 томах
  9. гармидер — Гармидер, -ру м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Словник української мови Грінченка