гармаш
ГАРМА́Ш, а́, ч.
1. іст. Майстер, який виготовляв і лагодив гармати.
[Мар'яна:] Начиніть набоями гармати! [Катря:] А покажіть нам, діду, як і що. [Дід:] Був гармашем, то стану у пригоді (М. Старицький).
2. розм. Те саме, що гарма́тник.
Гей, гармаші! озвітесь із гармат! (Сл. Гр.);
Чому гармаші, поскладавши тілогрійки, не відлучаючись ні на секунду від своїх гармат, стоять біля них у таких по-мисливському напружених позах? (О. Гончар);
Батальйон рушив. Попереду – автоматники: одна колона, друга, третя, потім рота протитанкових рушниць, за нею – ми, після нас – гармаші, а в хвості – господарники, санчастина й інші служби батальйону (Є. Доломан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гармаш — -а, ч. 1》 іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати. 2》 розм. Те саме, що гарматник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Гармаш — Гарма́ш прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- гармаш — див. артилерист Словник синонімів Вусика
- гармаш — АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Словник синонімів української мови
- гармаш — Гарма́ш, -ша́, -ше́ві, -ше́м; -маші́, -ші́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гармаш — ГАРМА́Ш, а, ч. 1. іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати. [Мар’яна:] Начиніть набоями гармати! [Катря:] А покажіть нам, діду, як і що. [Дід:] Був гармашем, то стану у пригоді (Стар., Вибр., 1959, 552); У Запорізькій Січі були й гармати. Словник української мови в 11 томах
- гармаш — Гармаш, -ша м. Артиллеристъ, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15. Словник української мови Грінченка