гармаш

Гарма́ш, -ша́, -ше́ві, -ше́м; -маші́, -ші́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармаш — -а, ч. 1》 іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати. 2》 розм. Те саме, що гарматник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гармаш — ГАРМА́Ш, а́, ч. 1. іст. Майстер, який виготовляв і лагодив гармати. [Мар'яна:] Начиніть набоями гармати! [Катря:] А покажіть нам, діду, як і що. [Дід:] Був гармашем, то стану у пригоді (М. Старицький). 2. розм. Те саме, що гарма́тник. Гей, гармаші!... Словник української мови у 20 томах
  3. Гармаш — Гарма́ш прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. гармаш — див. артилерист Словник синонімів Вусика
  5. гармаш — АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Словник синонімів української мови
  6. гармаш — ГАРМА́Ш, а, ч. 1. іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати. [Мар’яна:] Начиніть набоями гармати! [Катря:] А покажіть нам, діду, як і що. [Дід:] Був гармашем, то стану у пригоді (Стар., Вибр., 1959, 552); У Запорізькій Січі були й гармати. Словник української мови в 11 томах
  7. гармаш — Гармаш, -ша м. Артиллеристъ, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15. Словник української мови Грінченка