гармаш

АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: — До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер'яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармаш — -а, ч. 1》 іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати. 2》 розм. Те саме, що гарматник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гармаш — ГАРМА́Ш, а́, ч. 1. іст. Майстер, який виготовляв і лагодив гармати. [Мар'яна:] Начиніть набоями гармати! [Катря:] А покажіть нам, діду, як і що. [Дід:] Був гармашем, то стану у пригоді (М. Старицький). 2. розм. Те саме, що гарма́тник. Гей, гармаші!... Словник української мови у 20 томах
  3. Гармаш — Гарма́ш прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. гармаш — див. артилерист Словник синонімів Вусика
  5. гармаш — Гарма́ш, -ша́, -ше́ві, -ше́м; -маші́, -ші́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гармаш — ГАРМА́Ш, а, ч. 1. іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати. [Мар’яна:] Начиніть набоями гармати! [Катря:] А покажіть нам, діду, як і що. [Дід:] Був гармашем, то стану у пригоді (Стар., Вибр., 1959, 552); У Запорізькій Січі були й гармати. Словник української мови в 11 томах
  7. гармаш — Гармаш, -ша м. Артиллеристъ, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15. Словник української мови Грінченка