гарматник
АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: — До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер'яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).
Значення в інших словниках
- гарматник — гарма́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гарматник — -а, ч. Військовослужбовець, який обслуговує гармату. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарматник — ГАРМА́ТНИК, а, ч. Військовослужбовець, який обслуговує гармату; артилерист. Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гарматникам, пішим, кінноті І флотові – честь і любов (М. Словник української мови у 20 томах
- гарматник — див. артилерист Словник синонімів Вусика
- гарматник — ГАРМА́ТНИК, а, ч. Військовослужбовець, який обслуговує гармату. Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Янов., І, 1958, 141); Гарматникам, пішим, кінноті 1 флотові — честь і любов (Рильський, І, 1956, 341). Словник української мови в 11 томах