1. Словник української мови в 11 томах

гаряче

ГА́РЯЧЕ́. Присл. де гаря́чий 1-3.

Травень цвіт вишневий тихо стеле. Сонце камінь гаряче пече (Шер., Щастя.., 1951, 23);

Віталій Стратонович .. гаряче взявся за господарство, вивчення історії козаччини і, особливо, військової справи (Стельмах, Хліб.., 1959, 85);

Ви почали Якимові гаряче викладати про все, що вам довелося бачити сьогодні (Мирний, IV, 1955, 324);

Занадто гаряче люблю загальнолюдські ідеали справедливості, братерства й волі (Фр., І, 1955, 27);

*Образно. Гаряче світилися добре надраяні мідні поручні, ручки, панелі (Кучер, Прощай.., 1957, 5);

// у знач. присудк. сл.

У хаті душно та гаряче (Вовчок, І, 1955, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаряче — га́ряче́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гаряче — Присл. до гарячий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаряче — ГА́РЯЧЕ́. Присл. до гаря́чий. Травень цвіт вишневий тихо стеле, Сонце камінь гаряче пече (М. Шеремет); Занадто гаряче люблю загальнолюдські ідеали справедливості, братерства й волі (І. Франко); Віталій Стратонович .. Словник української мови у 20 томах
  4. гаряче — ні га́ряче ні зи́мно кому. Кому-небудь все байдуже, немає зацікавлення в чому-небудь. Кому “ні гаряче ні зимно” від думки про можливість інших, справедливіших або тяжчих форм життя людськості, той краще б не брався до пера, щоб писати “утопію” (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  5. гаряче — Га́ряче́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гаряче — Гаряче нар. 1) Горячо, жарко. І сюди гаряче, і туди боляче. Ном. № 8051. 2) Пылко, горячо. Словник української мови Грінченка