гаряченький
ГАРЯЧЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до гаря́чий.
— От бублики гаряченькі, з мачком… (Кв.-Осн., II, 1956, 14);
День був літній та гаряченький (Фр., II, 1950, 169);
// у знач. ім. гаряче́ньке, кого, с. Гаряча страва.
"То ж, сердега, і зараз — коли він гаряченьке їв!" — подумав Яшко, і жаль так стало (Головко, І, 1957, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаряченький — гаряче́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- гаряченький — -а, -е. Зменш.-пестл. до гарячий. || у знач. ім. гаряченьке, -кого, с. Гаряча страва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаряченький — ГАРЯЧЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до гаря́чий. – От бублики гаряченькі, з мачком... (Г. Квітка-Основ'яненко); День був літній та гаряченький (І. Франко); Хотілось почастувати його гаряченькими пиріжками (Б. Антоненко-Давидович); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах