гвалтовний

ГВАЛТО́ВНИЙ, а, е, розм., рідко.

1. Який сповіщав про небезпеку, кличе на допомогу.

Притиснені туманом, моторошно кублилися по землі гвалтовні крики (Кач., II, 1958, 461);

Гвалтовне бамкання попливло над Мирославом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 385).

2. Швидкий, навальний, несподіваний.

— Нам відмовив Аксак, мабуть, тому, що наша справа цивільна, а тут наїзд гвалтовний, грабіжництво та душогубство — карна справа (Тулуб, Людолови, II, 1957, 143).