1. Словник української мови в 11 томах

гембелювати

ГЕМБЕЛЮВА́ТИ див. гемблюва́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гембелювати — гембелюва́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гембелювати — див. гемблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гембелювати — ГЕМБЕЛЮВА́ТИ див. гемблюва́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. гембелювати — СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О. Словник синонімів української мови
  5. гембелювати — Гембелювати, -люю, -єш гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57. Словник української мови Грінченка